святвечір
СВЯТВЕ́ЧІР, чора, ч., церк.
Вечір напередодні Різдва, коли, за традицією, виставляють на стіл дванадцять страв.
Що не кажи, а ці святки, цей Святвечір, .. ці колядки й щедрівки мають для мене значення (М. Коцюбинський);
На Святвечір, як це бувало кожного року, бондарівський Андрійко приніс тітці Катрі вечерю (А. Головко);
Святкували Різдво. Сірки святкували його, як з діда-прадіда велося: з кутею на Святвечір і з усім тим зворушливим і романтичним ритуалом, що такий пам'ятний Григорієві з дитинства. З віршуванням, з колядками (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)