святвечір
СВЯТВЕ́ЧІР, чора, ч., церк. Вечір перед різдвом.
Що не кажи, а ці святки, цей святвечір,.. ці колядки й щедрівки мають для мене значення (Коцюб., III, 1956, 128);
Було це різдвяних свят. На святвечір, як це бувало кожного року, бондарівський Андрійко приніс тітці Катрі вечерю (Головко, II, 1957, 215).
Словник української мови (СУМ-11)