святний
СВЯТНИ́Й, а́, е́, розм.
Те саме, що святко́вий.
Всюди святний настрій (В. Самійленко);
Недільна, святна одежа – десь-то мали [батьки] йти в село – пасувала якнайкраще їм (Я. Качура);
// у знач. ім. святне́, но́го, с. Святкове вбрання.
Помили сестри голови, .. поперебиралися в усе чисте, святне (І. Вирган).
Словник української мови (СУМ-20)