святний
СВЯТНИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що святко́вий.
Всюди святний настрій (Сам., II, 1958, 238);
Недільна, святна одежа — десь-то мали [батьки] йти в село — пасувала якнайкраще їм (Кач., II, 1958, 46);
// у знач. ім. святне́, но́го, с. Святкове вбрання.
Помили сестри голови, ..поперебиралися в усе чисте, святне (Вирган, В розп. літа, 1959, 298).
Словник української мови (СУМ-11)