священство
СВЯЩЕ́НСТВО, а, с.
1. Сан священика; служба священика.
Зістався в сумних покоях сам Харитін, з своїми думами та мріями про священство та про Онисю (І. Нечуй-Левицький).
2. збірн. Священики, священнослужителі.
Кажуть, що цілий номер переповнений був напастями [нападками] на “Просвіту”, на священство, на церкву (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)