священнослужитель
СВЯЩЕННОСЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч.
Служитель релігійного культу (диякон, священик, єпископ) у православній церкві.
Олекса згірдно поглянув на священнослужителя, що мішається не в свою справу (Г. Хоткевич);
Першим священнослужителем, що помітив незвичайний рух в церкві, був дяк (О. Довженко);
// Взагалі особа, що здійснює богослужіння.
У неділю про напад Наполеона Бонапарта .. оповістили священнослужителі по всіх церквах (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)