Словник української мови у 20 томах

свіжесенький

СВІЖЕ́СЕНЬКИЙ, а, е.

1. Те саме, що свіжі́сінький.

2. Пестл. до сві́жий.

Я вчора вигнала. Свіжесенька [горілка] (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. свіжесенький — свіже́сенький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. свіжесенький — див. свіжий  Словник синонімів Вусика
  3. свіжесенький — -а, -е. Те саме, що свіжісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свіжесенький — Свіже́сенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)