свіженький

СВІЖЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до сві́жий.

На полі Вовк Овечку взяв..: він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов);

Дядина .. роблені квітки достає. – Ні, дядиночко: я свіженькими затикаюсь, – піду в ліс (Ганна Барвінок);

– Самі спожили свіженьку й гарячу рибку, а ви, мовляв, їжте й холодну й нетривну (І. Нечуй-Левицький);

[Марта:] Романочку! Я там положила тобі свіженької сметанки (З. Мороз);

– Якби мені води свіженької! – попрохала Ївга (Л. Яновська);

Ось люди дійшли майже до стражників. Від тих, притримуючи шаблю, відокремився старший, перехоплений свіженьким .. ремінням (М. Стельмах);

Ранок свіженький та росистий (Марко Вовчок);

Галин голосок свіженький дзвенить – Галя розказує, що бачила, що чула (Марко Вовчок);

Всі вони свіженькі, рум'яненькі, з природи чи від фарби (Ірина Вільде);

Є в Севастяна Миколайовича окрема кабінка з столиком, застеленим скатертиною. Тут знайдеш свіженьку газетку і журнал (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. свіженький — свіже́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. свіженький — див. свіжий  Словник синонімів Вусика
3. свіженький — -а, -е. Пестл. до свіжий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. свіженький — Свіже́нький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. свіженький — СВІЖЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́жий. На полі Вовк Овечку взяв..: він бажав М’ясця свіженького давненько (Гл., Байки.., 1959, 64); Дядина.. роблені квітки достає.— Ні, дядиночко: я свіженькими затикаюсь,— піду в ліс (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
6. свіженький — Свіжий, -а, -е Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857. ум. свіженький, свіжесенький.  Словник української мови Грінченка