свіженький

СВІЖЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до сві́жий.

На полі Вовк Овечку взяв..: він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов);

Дядина .. роблені квітки достає. – Ні, дядиночко: я свіженькими затикаюсь, – піду в ліс (Ганна Барвінок);

– Самі спожили свіженьку й гарячу рибку, а ви, мовляв, їжте й холодну й нетривну (І. Нечуй-Левицький);

[Марта:] Романочку! Я там положила тобі свіженької сметанки (З. Мороз);

– Якби мені води свіженької! – попрохала Ївга (Л. Яновська);

Ось люди дійшли майже до стражників. Від тих, притримуючи шаблю, відокремився старший, перехоплений свіженьким .. ремінням (М. Стельмах);

Ранок свіженький та росистий (Марко Вовчок);

Галин голосок свіженький дзвенить – Галя розказує, що бачила, що чула (Марко Вовчок);

Всі вони свіженькі, рум'яненькі, з природи чи від фарби (Ірина Вільде);

Є в Севастяна Миколайовича окрема кабінка з столиком, застеленим скатертиною. Тут знайдеш свіженьку газетку і журнал (А. Шиян).