свіженький
СВІЖЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́жий.
На полі Вовк Овечку взяв..: він бажав М’ясця свіженького давненько (Гл., Байки.., 1959, 64);
Дядина.. роблені квітки достає.— Ні, дядиночко: я свіженькими затикаюсь,— піду в ліс (Барв., Опов.., 1902, 82);
— Самі спожили свіженьку й гарячу рибку, а ви, мовляв, їжте й холодну й нетривну (Н.-Лев., II, 1956, 249);
[Марта:] Романочку! Я там положила тобі свіженької сметанки (Мороз, П’єси, 1959, 141);
— Якби мені води свіженької! — попрохала Ївга (Л. Янов., І, 1959, 402);
Ось люди дійшли майже до стражників. Від тих, притримуючи шаблю, відокремився старший, перехоплений свіженьким.. ремінням (Стельмах, І, 1962, 573);
Ранок свіженький та росистий (Вовчок, VI, 1956, 293);
Галин голосок свіженький дзвенить — Галя розказує, що бачила, що чула (Вовчок, І, 1955, 314);
Всі вони свіженькі, рум’яненькі, з природи чи від фарби (Вільде, Сестри.., 1958, 103);
Є в Севастяна Миколайовича окрема кабінка з столиком, застеленим скатертиною. Тут знайдеш свіженьку газетку і журнал (Шиян, Баланда, 1957, 83).
По свіже́ньких сліда́х — те саме, що По сві́жих сліда́х ( див. слід¹).
Докопувалися [начальники] по свіженьких слідах причин тієї катастрофи. Оглядали цех (Коз., Листи.., 1967, 254).
Значення в інших словниках
- свіженький — свіже́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- свіженький — див. свіжий Словник синонімів Вусика
- свіженький — -а, -е. Пестл. до свіжий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свіженький — СВІЖЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́жий. На полі Вовк Овечку взяв..: він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов); Дядина .. роблені квітки достає. Словник української мови у 20 томах
- свіженький — Свіже́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- свіженький — Свіжий, -а, -е Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857. ум. свіженький, свіжесенький. Словник української мови Грінченка