свіженина

СВІЖЕНИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що свіжина́ 1.

– Ти не їв свіженини, Юрку, то хоч зараз наїсишся з нашого вепра, – мовила мати (М. Томчаній);

Їли вони рибу, смажену, в'ялену й солону, м'ясо копчене й свіженину, хліб, здебільшого просяний, рідше житній (П. Загребельний).