Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

свіженький

Свіже́нький, -ка, -ке

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. свіженький — свіже́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. свіженький — див. свіжий  Словник синонімів Вусика
  3. свіженький — -а, -е. Пестл. до свіжий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свіженький — СВІЖЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́жий. На полі Вовк Овечку взяв..: він бажав М'ясця свіженького давненько (Л. Глібов); Дядина .. роблені квітки достає.  Словник української мови у 20 томах
  5. свіженький — СВІЖЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до сві́жий. На полі Вовк Овечку взяв..: він бажав М’ясця свіженького давненько (Гл., Байки.., 1959, 64); Дядина.. роблені квітки достає.— Ні, дядиночко: я свіженькими затикаюсь,— піду в ліс (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
  6. свіженький — Свіжий, -а, -е Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857. ум. свіженький, свіжесенький.  Словник української мови Грінченка