свіжовибілений
СВІЖОВИ́БІЛЕНИЙ, а, е.
Який недавно або тільки що вибілили.
Село виснажене до краю, не село, а прямо декілька осель, обдертих, поруйнованих, пограбованих, кинених серед шляху на глум і на знущання. Ні затишних садів, ні свіжовибілених стін, ні гарно вбраних дівчат, ні веселих дітей – все сіре, обдерте, сумне, хоч кругом так зелено, пахучо і надійно (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)