свіжовиголений
СВІЖОВИ́ГОЛЕНИЙ, а, е.
Який недавно або тільки що виголився; якого недавно або тільки що виголили;.
Свіжовиголена голова [хлопця] була світло-бузкового кольору (Л. Первомайський);
Широкий лоб його взявся брижами, свіжовиголене кістляве обличчя зімкнулося в сердитій гримасі (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)