свіжовідкинутий
СВІЖОВІДКИ́НУТИЙ, а, е.
Який недавно або тільки що відкинули як дозрілий.
Свирид Яковлевич відкидає лопушину і вдихає в себе пахощі свіжовідкинутого сиру – звісно, Уляна принесла для дітей (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)