свіжовідкинутий
СВІЖОВІДКИ́НУТИЙ, а, е. Який недавно або тільки що відкинули.
Свирид Яковлевич відкидає лопушину і вдихає в себе пахощі свіжовідкинутого сиру — звісно, Уляна принесла для дітей (Стельмах, II, 1962, 104).
Словник української мови (СУМ-11)