світловий
СВІТЛОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до сві́тло¹ 1.
Після дослідів Лебедєва світловий тиск почали враховувати в усіх теоріях, що стосуються космічних процесів (з навч. літ.);
Сидячи біля шофера, він невідривно дивився на світлову доріжку від фар (Ю. Бедзик);
Світлові хвилі;
Світлове випромінювання;
// Який здійснюється, виконується і т. ін. за допомогою світла.
По головній вулиці блимнула світлова реклама провінціального кіно (Г. Епік);
Самотня, сиділа [Ольга], прикувавши погляд до світлового сигналу над дверима операційної (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)