світловий
СВІТЛОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сві́тло¹ 1.
Після дослідів Лебедєва світловий тиск почали враховувати в усіх теоріях, що стосуються космічних процесів (Курс фізики, III, 1956, 350);
Сидячи біля шофера, він невідривно дивився на світлову доріжку від фар (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 112);
Світлові хвилі; Світлове випромінювання;
// Який здійснюється, виконується і т. ін. за допомогою світла.
По головній вулиці блимнула світлова реклама провінціального кіно (Епік, Тв., 1958, 179);
Самотня, сиділа [Ольга], прикувавши погляд до світлового сигналу над дверима операційної (Дор., Не повтори.., 1968, 30).
Світлова́ газе́та див. газе́та;
Світлова́ росли́на, бот. — рослина, що росте на відкритому, незатіненому місці;
Світлова́ ста́дія, біол.— період розвитку рослини, під час якого основну роль відіграє освітлення.
За характером світлової стадії соя є рослиною короткого дня (Зерн. боб. культ., 1956, 84);
Світлови́й день див. день;
Світлови́й рік див. рік.
Словник української мови (СУМ-11)