світловий
СВІТЛОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сві́тло¹ 1.
Після дослідів Лебедєва світловий тиск почали враховувати в усіх теоріях, що стосуються космічних процесів (Курс фізики, III, 1956, 350);
Сидячи біля шофера, він невідривно дивився на світлову доріжку від фар (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 112);
Світлові хвилі; Світлове випромінювання;
// Який здійснюється, виконується і т. ін. за допомогою світла.
По головній вулиці блимнула світлова реклама провінціального кіно (Епік, Тв., 1958, 179);
Самотня, сиділа [Ольга], прикувавши погляд до світлового сигналу над дверима операційної (Дор., Не повтори.., 1968, 30).
Світлова́ газе́та див. газе́та;
Світлова́ росли́на, бот. — рослина, що росте на відкритому, незатіненому місці;
Світлова́ ста́дія, біол.— період розвитку рослини, під час якого основну роль відіграє освітлення.
За характером світлової стадії соя є рослиною короткого дня (Зерн. боб. культ., 1956, 84);
Світлови́й день див. день;
Світлови́й рік див. рік.
Значення в інших словниках
- світловий — світлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- світловий — СВІТЛОВИЙ – СВІТЛЯНИЙ – СВІТНИЙ Світловий. Прикм. від світло – переважно в значенні "промениста енергія", а також утворений за допомогою світла; освітлений: світловий потік, світлові хвилі, світлове випромінювання, світлова одиниця, світловий рік... Літературне слововживання
- світловий — -а. -е. Прикм. до світло I 1). || Який здійснюється, виконується і т. ін. за допомогою світла. Світлова рослина бот. — рослина, що росте на відкритому, незатіненому місці. Світлова стадія біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
- світловий — СВІТЛОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сві́тло¹ 1. Після дослідів Лебедєва світловий тиск почали враховувати в усіх теоріях, що стосуються космічних процесів (з навч. літ.); Сидячи біля шофера, він невідривно дивився на світлову доріжку від фар (Ю. Словник української мови у 20 томах