світловий

СВІТЛОВИЙ – СВІТЛЯНИЙ – СВІТНИЙ

Світловий. Прикм. від світло – переважно в значенні "промениста енергія", а також утворений за допомогою світла; освітлений: світловий потік, світлові хвилі, світлове випромінювання, світлова одиниця, світловий рік, світловий день, світлова сигналізація, світлова реклама, світлове коло.

Світляний. Те саме, що світловий, але вживається переважно у значенні "утворений світлом, освітлений", а також "який світиться": світляна пляма, світляний циферблат. Крізь хмари продерлося сонце і скісним, світляним стовпом лягло поперек світлиці (І.Франко); Тієї ж миті врізався в сивину туману струмінь світла з прожектора.. Праворуч засвітилося сизе око циклопа. Два світляні мечі розійшлися в різні боки (А.М’ястківський).

Світний. Який світиться: світний газ, світний диск, світний циферблат годинника, світні фарби, скупчення світного газу.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. світловий — світлови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. світловий — -а. -е. Прикм. до світло I 1). || Який здійснюється, виконується і т. ін. за допомогою світла. Світлова рослина бот. — рослина, що росте на відкритому, незатіненому місці. Світлова стадія біол. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. світловий — СВІТЛОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сві́тло¹ 1. Після дослідів Лебедєва світловий тиск почали враховувати в усіх теоріях, що стосуються космічних процесів (з навч. літ.); Сидячи біля шофера, він невідривно дивився на світлову доріжку від фар (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. світловий — СВІТЛОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сві́тло¹ 1. Після дослідів Лебедєва світловий тиск почали враховувати в усіх теоріях, що стосуються космічних процесів (Курс фізики, III, 1956, 350); Сидячи біля шофера, він невідривно дивився на світлову доріжку від фар (Ю. Словник української мови в 11 томах