світовідчуття
СВІТОВІДЧУТТЯ́, я́, с.
Те саме, що світовідчува́ння.
Справжнє новаторство не в словесному штукарстві, а в більшому, ніж звичайне, заглибленні в явища життя, у новизні світовідчуття, у свіжості поетичного бачення світу (з газ.);
Навряд чи хтось заперечуватиме, що художній смак поета є частиною його світовідчуття (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)