світовідчуття
СВІТОВІДЧУТТЯ́, я́, с. Те саме, що світовідчува́ння.
Справжнє новаторство не в словесному штукарстві, а в більшому, ніж звичайне, заглибленні в явища життя, у новизні світовідчуття, у свіжості поетичного бачення світу (Літ. газ., 12.I 1962, 2);
Навряд чи хтось заперечуватиме, що художній смак поета є частиною його світовідчуття (Рад. літ-во, 2, 1965, 10).
Словник української мови (СУМ-11)