сейм

СЕЙМ, у, ч.

1. У деяких державах Європи в епоху феодалізму – центральний станово-представницький орган.

У зв'язку з економічним і політичним посиленням шляхти сейм в XVI ст. перетворився в постійно діючий верховний орган загальношляхетської державної влади (з наук. літ.);

Сейми, сеймики ревіли, Сусіде мовчали, Дивилися, як королі Із Польщі втікають, Та слухали, як шляхетство Навісне гукає (Т. Шевченко);

[Хмельницький:] Шляхта на сеймах у Варшаві, .. князі, князьки, ксьондзи і прелати вихваляються, як “оґнєм і мє́чем” нищать хлопів (О. Корнійчук).

2. Збори станових або інших високих представників.

3. Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польської Народної Республіки.

Відкрилось чергове засідання сесії Сейму Польської Народної Республіки (з газ.).

4. Однопалатний законодавчий орган Фінляндії.

(1) Чотирилі́тній сейм, іст. – сейм 1788 – 1792 рр. у Варшаві, який здійснив важливі реформи суспільної та організаційної структури держави; Великий сейм.

Ухвалили чотирилітній сейм... Тарговицькою конференцією та польсько-російською війною 1792 р. Остаточно Гродненським сеймом 1793 р. (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. сейм — Сейм: — парламент [47]  Словник з творів Івана Франка
2. Сейм — Сейм іменник чоловічого роду річка в Східній Європі  Орфографічний словник української мови
3. сейм — -у, ч. 1》 У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму – центральний станово-представницький орган. 2》 Збори станових або інших високих представників. 3》 Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польщі. 4》 Однопалатний законодавчий орган Фінляндії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сейм — 1. сойм, соймик, рада 2. парлямент польський  Словник чужослів Павло Штепа
5. сейм — Вищий законодавчий орган Речі Посполитої  Словник застарілих та маловживаних слів
6. сейм — (польс. sejm, чеш. sněm) 1. За доби феодалізму станово-представницький орган у деяких країнах, зокрема у Чехії, Польсько-Литовській державі. 2. Найвищий орган державної влади в Польській Народній Республіці. 3. Назва парламенту Фінляндії.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. Сейм — Р. у Білгородській та Курській обл. Росії, Сумській та Чернігівській обл. України; ліва притока Десни (басейн Дніпра); утворюється від злиття Сіми та Сімиці на пд. схилах Середньоросійської височини; довж. 748 км (у межах України — бл. 250 км); шир.  Універсальний словник-енциклопедія
8. сейм — Сейм, се́йму, на -мі; се́йми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сейм — СЕЙМ, у, ч. 1. У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму — центральний станово-представницький орган. У зв’язку з економічним і політичним посиленням шляхти сейм в XVI ст.  Словник української мови в 11 томах
10. сейм — Сейм, -му м. Сеймъ. ум. сеймик.  Словник української мови Грінченка