сейм

-у, ч.

1》 У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму – центральний станово-представницький орган.

2》 Збори станових або інших високих представників.

3》 Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польщі.

4》 Однопалатний законодавчий орган Фінляндії.

Значення в інших словниках

1. сейм — Сейм: — парламент [47]  Словник з творів Івана Франка
2. Сейм — Сейм іменник чоловічого роду річка в Східній Європі  Орфографічний словник української мови
3. сейм — 1. сойм, соймик, рада 2. парлямент польський  Словник чужослів Павло Штепа
4. сейм — СЕЙМ, у, ч. 1. У деяких державах Європи в епоху феодалізму – центральний станово-представницький орган. У зв'язку з економічним і політичним посиленням шляхти сейм в XVI ст.  Словник української мови у 20 томах
5. сейм — Вищий законодавчий орган Речі Посполитої  Словник застарілих та маловживаних слів
6. сейм — (польс. sejm, чеш. sněm) 1. За доби феодалізму станово-представницький орган у деяких країнах, зокрема у Чехії, Польсько-Литовській державі. 2. Найвищий орган державної влади в Польській Народній Республіці. 3. Назва парламенту Фінляндії.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. Сейм — Р. у Білгородській та Курській обл. Росії, Сумській та Чернігівській обл. України; ліва притока Десни (басейн Дніпра); утворюється від злиття Сіми та Сімиці на пд. схилах Середньоросійської височини; довж. 748 км (у межах України — бл. 250 км); шир.  Універсальний словник-енциклопедія
8. сейм — Сейм, се́йму, на -мі; се́йми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. сейм — СЕЙМ, у, ч. 1. У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму — центральний станово-представницький орган. У зв’язку з економічним і політичним посиленням шляхти сейм в XVI ст.  Словник української мови в 11 томах
10. сейм — Сейм, -му м. Сеймъ. ум. сеймик.  Словник української мови Грінченка