сеймик

се́ймик

-у, ч.

У Польщі та Литві 15-18 ст. – з'їзд, збори феодалів одного воєводства, повіту.

Значення в інших словниках

1. сеймик — се́ймик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сеймик — СЕ́ЙМИК, а, ч. У Польщі та Литві XV–XVIII ст. – з'їзд, збори феодалів одного воєводства, повіту. Під тиском шляхти сейми в 60-х роках XVI ст. ухвалили ряд постанов, які зрівнювали шляхту в правах з магнатами.  Словник української мови у 20 томах
3. сеймик — Орган шляхетського самоврядування, з'їзд повітової шляхти  Словник застарілих та маловживаних слів
4. сеймик — СЕ́ЙМИК, а, ч. У Польщі та Литві XV — XVIII ст. — з’їзд, збори феодалів одного воєводства, повіту. Під тиском шляхти сейми в 60-х роках XVI ст. ухвалили ряд постанов, які зрівнювали шляхту в правах з магнатами.  Словник української мови в 11 томах
5. сеймик — Сеймик, -ка м. 1) ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.  Словник української мови Грінченка