сейф

СЕЙФ, а, ч.

Вогнетривка сталева шафа або скриня для зберігання грошей, цінних документів, коштовностей і т. ін.

Він був багатою людиною, у нього в сейфі зберігалося більше ніж на мільйон марок акцій прибуткових підприємств (П. Загребельний);

Порався [пан] в сейфі, і Задорожний одним лише оком встиг помітити: на поличках купою лежали золоті й срібні персні, медальйони, ланцюжки... (В. Петльований);

// Приміщення, пристосоване для зберігання цінних предметів.

Підземний сейф.

Значення в інших словниках

1. сейф — сейф іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сейф — див. СХОВ.  Словник синонімів Караванського
3. сейф — -а, ч. Вогнетривка сталева шафа або скриня для зберігання грошей, цінних документів, коштовностей і т. ін. || Приміщення, пристосоване для зберігання цінних предметів. Підземний сейф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сейф — Безпечка  Словник чужослів Павло Штепа
5. сейф — (англ. safe, букв. – надійний, безпечний) 1. Вогнетривка металева скриня або шафа для зберігання цінностей, документів тощо. 2. Приміщення (кімната, підвал) з такими шафами або скринями в банках.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. сейф — Сейф, -фа, в -фі; се́йфи, -фів (англ.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сейф — СЕЙФ, а, ч. Вогнетривка сталева шафа або скриня для зберігання грошей, цінних документів, коштовностей і т. ін. Він був багатою людиною, у нього в сейфі зберігалося більше ніж на мільйон марок акцій прибуткових підприємств (Загреб., Європа.  Словник української мови в 11 томах
8. сейф — рос. сейф 1. Вогненепроникна, охороннозабезпечена, доступна лише визначеним особам спеціальна схоронна шафа для збереження особливо важливих документів, цінностей, грошей. 2. Приміщення з такими самими сховищами, кімнатами, скринями, шафами у банках.  Eкономічна енциклопедія