сейф
СЕЙФ, а, ч. Вогнетривка сталева шафа або скриня для зберігання грошей, цінних документів, коштовностей і т. ін.
Він був багатою людиною, у нього в сейфі зберігалося більше ніж на мільйон марок акцій прибуткових підприємств (Загреб., Європа. Захід, 1961, 104);
[Вересай:] Секретні документи, що ви взяли в партійному комітеті, у вас? [Бережний:] У мене. Я не встиг їх прочитати.. Вони в сейфі (Мик., І, 1957, 396);
Порався [пан] в сейфі, і Задорожний одним лише оком встиг помітити: на поличках купою лежали золоті й срібні персні, медальйони, ланцюжки… (Петльов., Хотинці, 1949, 22);
// Приміщення, пристосоване для зберігання цінних предметів.
Підземний сейф.
Словник української мови (СУМ-11)