секвестр
СЕКВЕ́СТР, у, ч.
1. юр. Заборона або обмеження, накладене органами державної влади на користування приватним майном.
– Отож повинен сповістити вас, що ім'ям імперії на ваш маєток Нурі накладається секвестр (Ю. Смолич).
2. фін. Пропорційне скорочення коштів, передбачених бюджетом, в умовах подолання дефіциту.
3. мед. Ділянка омертвілої тканини, що відділилася від здорової.
Словник української мови (СУМ-20)