секретар
СЕКРЕТА́Р¹, я́, ч.
1. Службовець, який відповідає за діловодство установи, організації тощо.
Повернувся [Шавкун] за порадою до свого давнього приятеля Чижика, секретаря в суді (Панас Мирний);
// Особа, що веде ділове листування окремої людини.
“Пишу я – Майк. Тебе, тату, не застав дома. Ти вийшов кудись розхвильований, як сказав мені твій старий секретар” (Ю. Яновський);
* Образно. Моя пам'ять, той нерозлучний секретар мій, вже записує і цю безвладність тіла серед цвіту яблунь, і гру світла (М. Коцюбинський).
2. Особа, що веде протокол зборів, засідання і т. ін.
Не обирали голови й секретаря, не писали протоколів, не складали резолюцій. Часу для цього не було, групи мали ось-ось виступати (О. Гончар).
3. Виборний керівник якої-небудь організації, якогось органу.
Він був секретарем комсомольської організації (М. Зарудний);
У райкомі його прийняв перший секретар Корнієнко (Григорій Тютюнник);
Відповідальний секретар Спілки письменників України .. поділився своїми думками про критику і сучасну літературу (з газ.);
// заст. Виборна службова особа у складі найвищих та місцевих органів державної влади СРСР.
Секретар Президії Верховної Ради УРСР;
Секретар сільради;
// Один із членів якого-небудь виборного органу, що веде діловодство й поточну організаційну роботу.
Секретар місцевкому;
// Особа, що очолює організаційно-адміністративний або виконавчий орган міжнародної організації.
Генеральний секретар ООН;
Генеральний секретар Всесвітної федерації профспілок.
4. Керівник поточної роботи установи, органу або якого-небудь відділу.
Вже через тиждень після свого листа я мав дуже милі одповіді од секретаря видавництва (М. Коцюбинський);
Секретар редакції перегорнув сторінки її твору, записав адресу (О. Донченко);
Перебрався [О. Довженко] навесні 1922 року в Берлін, на меншу посаду секретаря генерального консульства УРСР в Німеччині (О. Довженко).
(1) Держа́вний секрета́р:
а) відповідальна посада в Кабінеті міністрів України.
Цей “патріотизм” поміг цьому аферистові [московський адвокат І. Кістяковський] пробратись на посаду спочатку державного секретаря, а потім і міністра внутрішніх справ (В. Винниченко);
б) назва міністра закордонних справ у США.
Пані Мадлен Олбрайт, колишній державний секретар США, у свій час пропонувала створити “водний альянс”, відкритий для всіх, хто розуміє нагальну необхідність працювати разом, щоб зберігати воду попри кордони (з навіч. літ.);
(2) Коле́зький секрета́р – у дореволюційній Росії – цивільний чин десятого класу;
(3) Уче́ний секрета́р – службова особа, що відповідає за організацію поточної роботи в науковій установі.
[Вася:] А це – наш майбутній учений секретар. [Убийбатько:] Який там секретар! Роман Убийбатько (І. Микитенко).
СЕКРЕТА́Р², я́, ч.
Хижий птах ряду соколоподібних із довгими ногами та з чубчиком на голові у вигляді гусячого пера.
Поїдають отруйних змій і багато птахів: .. каня, ворони, секретар та деякі інші (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)