секретарик

СЕКРЕТА́РИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до секрета́р¹ 1;

// ірон. Те саме, що секрета́р¹ 1.

Злість стискала долоні у важкі кулаки .. Що він, хлопчак? Мусить питати Чорноуса .. Цей секретарик, мабуть, не знає, хто його рекомендував сюди (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. секретарик — секрета́рик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. секретарик — СЕКРЕТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до секрета́р¹ 1; // ірон. Те саме, що секрета́р¹ 1. Злість стискала долоні у важкі кулаки.. Що він, хлопчак? Мусить питати Чорноуса.. Цей секретарик, мабуть, не знає, хто його рекомендував сюди (Мушк., Чорний хліб, 1960, 142).  Словник української мови в 11 томах