Орфографічний словник української мови

секретарик

секрета́рик

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. секретарик — СЕКРЕТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до секрета́р¹ 1; // ірон. Те саме, що секрета́р¹ 1. Злість стискала долоні у важкі кулаки .. Що він, хлопчак? Мусить питати Чорноуса .. Цей секретарик, мабуть, не знає, хто його рекомендував сюди (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  2. секретарик — СЕКРЕТА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до секрета́р¹ 1; // ірон. Те саме, що секрета́р¹ 1. Злість стискала долоні у важкі кулаки.. Що він, хлопчак? Мусить питати Чорноуса.. Цей секретарик, мабуть, не знає, хто його рекомендував сюди (Мушк., Чорний хліб, 1960, 142).  Словник української мови в 11 томах