секретин

СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл.

Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози.

Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. секретин — секрети́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. секретин — -у, ч., фізіол. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. секретин — секрети́н (від лат. secretus – виділений) білкова речовина, що виробляється слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки людини та ряду тварин. Посилює виділення секрету (2) підшлунковою залозою.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. секретин — СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (Розв. науки в УРСР.., 1957, 306).  Словник української мови в 11 томах