секретин

секрети́н

-у, ч., фізіол.

Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози.

Значення в інших словниках

1. секретин — секрети́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. секретин — СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. секретин — секрети́н (від лат. secretus – виділений) білкова речовина, що виробляється слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки людини та ряду тварин. Посилює виділення секрету (2) підшлунковою залозою.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. секретин — СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (Розв. науки в УРСР.., 1957, 306).  Словник української мови в 11 томах