секретин

секрети́н

-у, ч., фізіол.

Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секретин — секрети́н (від лат. secretus – виділений) білкова речовина, що виробляється слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки людини та ряду тварин. Посилює виділення секрету (2) підшлунковою залозою. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. секретин — СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (Розв. науки в УРСР.., 1957, 306). Словник української мови в 11 томах
  3. секретин — СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. секретин — секрети́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови