1. Словник іншомовних слів Мельничука

секретин

секрети́н

(від лат. secretus – виділений)

білкова речовина, що виробляється слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки людини та ряду тварин. Посилює виділення секрету (2) підшлунковою залозою.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секретин — секрети́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. секретин — -у, ч., фізіол. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секретин — СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. секретин — СЕКРЕТИ́Н, у, ч., фізл. Гормональна речовина, яку виробляє слизова оболонка дванадцятипалої кишки і яка викликає виділення соку підшлункової залози. Доведено, що секретин знаходиться не тільки в слизовій оболонці тонких кишок, а й в кишковому соку (Розв. науки в УРСР.., 1957, 306). Словник української мови в 11 томах