секреторний

секрето́рний

(лат. secretorius)

видільний;

¤ с-і клітини – клітини людини й тварин, що виробляють і виділяють особливі речовини – секрети (2).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секреторний — секрето́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. секреторний — -а, -е, фізіол. Стос. до секреції або її продуктів; видільний. Секреторні нерви. Секреторна функція. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секреторний — СЕКРЕТО́РНИЙ, а, е, фізл. Стос. до секреції. Під впливом шуму може порушуватися секреторна і моторна діяльність шлунка та кишечника (з наук.-попул. літ.); Секреторні нерви; Секреторна функція. Словник української мови у 20 томах
  4. секреторний — СЕКРЕТО́РНИЙ, а, е, фізл. Стос. до секреції. Під впливом шуму може порушуватися секреторна і моторна діяльність шлунка та кишечника (Наука.., 12, 1960, 43); Секреторні нерви; Секреторна функція. Словник української мови в 11 томах