секстет
СЕКСТЕ́Т, у, ч.
1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного.
Лисенко протягом опери [“Утоплена”] створює різні ансамблі – від дуету до секстету (з наук. літ.);
Крім трьох симфоній, симфонічної картини “В Середній Азії”, двох струнних квартетів, секстету, фортепіанного квінтету та інструментальних мініатюр, Бородін написав 18 романсів (з наук. літ.).
2. муз. Ансамбль із шістьох виконавців (музикантів або співаків).
3. літ. Те саме, що шестиві́рш.
Словник української мови (СУМ-20)