секстет

сексте́т

(нім. Sextett, від лат. sextus – шостий)

1. Ансамбль з шести виконавців.

2. Музичний твір для шести інструментів або голосів.

Значення в інших словниках

1. секстет — сексте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. секстет — -у, ч., муз. 1》 Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. 2》 Ансамбль із шістьох виконавців (музикантів або співаків).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. секстет — Шістка  Словник чужослів Павло Штепа
4. секстет — (від лат. sextus — шостий) — 1. Ансамбль, який складаєтьсяз шести виконавців. 2. Твір для шести виконавців з окремою партією у кожного.  Словник-довідник музичних термінів
5. секстет — СЕКСТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. Лисенко протягом опери [“Утоплена”] створює різні ансамблі – від дуету до секстету (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. секстет — СЕКСТЕ́Т, у, ч., муз. 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. Лисенко протягом опери [«Утоплена»] створює різні ансамблі — від дуету до секстету (Укр. клас.  Словник української мови в 11 томах