секстет
сексте́т
(нім. Sextett, від лат. sextus – шостий)
1. Ансамбль з шести виконавців.
2. Музичний твір для шести інструментів або голосів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- секстет — сексте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- секстет — -у, ч., муз. 1》 Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. 2》 Ансамбль із шістьох виконавців (музикантів або співаків). Великий тлумачний словник сучасної мови
- секстет — Шістка Словник чужослів Павло Штепа
- секстет — (від лат. sextus — шостий) — 1. Ансамбль, який складаєтьсяз шести виконавців. 2. Твір для шести виконавців з окремою партією у кожного. Словник-довідник музичних термінів
- секстет — СЕКСТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. Лисенко протягом опери [“Утоплена”] створює різні ансамблі – від дуету до секстету (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- секстет — СЕКСТЕ́Т, у, ч., муз. 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. Лисенко протягом опери [«Утоплена»] створює різні ансамблі — від дуету до секстету (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах