секстет

сексте́т

(нім. Sextett, від лат. sextus – шостий)

1. Ансамбль з шести виконавців.

2. Музичний твір для шести інструментів або голосів.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секстет — сексте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. секстет — -у, ч., муз. 1》 Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. 2》 Ансамбль із шістьох виконавців (музикантів або співаків). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секстет — Шістка Словник чужослів Павло Штепа
  4. секстет — (від лат. sextus — шостий) — 1. Ансамбль, який складаєтьсяз шести виконавців. 2. Твір для шести виконавців з окремою партією у кожного. Словник-довідник музичних термінів
  5. секстет — СЕКСТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. Лисенко протягом опери [“Утоплена”] створює різні ансамблі – від дуету до секстету (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. секстет — СЕКСТЕ́Т, у, ч., муз. 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. Лисенко протягом опери [«Утоплена»] створює різні ансамблі — від дуету до секстету (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах