1. Словник української мови в 11 томах

секстет

СЕКСТЕ́Т, у, ч., муз.

1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного.

Лисенко протягом опери [«Утоплена»] створює різні ансамблі — від дуету до секстету (Укр. клас. опера, 1957, 190);

Крім трьох симфоній, симфонічної картини «В Середній Азії», двох струнних квартетів, секстету, фортепіанного квінтету та інструментальних мініатюр, Бородін написав 18 романсів (Мист., 6, 1958, 46).

2. Ансамбль із шістьох виконавців (музикантів або співаків).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. секстет — сексте́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. секстет — -у, ч., муз. 1》 Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. 2》 Ансамбль із шістьох виконавців (музикантів або співаків). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. секстет — Шістка Словник чужослів Павло Штепа
  4. секстет — (від лат. sextus — шостий) — 1. Ансамбль, який складаєтьсяз шести виконавців. 2. Твір для шести виконавців з окремою партією у кожного. Словник-довідник музичних термінів
  5. секстет — СЕКСТЕ́Т, у, ч. 1. Музичний твір для шістьох інструментів або шістьох голосів із самостійною партією для кожного. Лисенко протягом опери [“Утоплена”] створює різні ансамблі – від дуету до секстету (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. секстет — сексте́т (нім. Sextett, від лат. sextus – шостий) 1. Ансамбль з шести виконавців. 2. Музичний твір для шести інструментів або голосів. Словник іншомовних слів Мельничука