секундочка
СЕКУ́НДОЧКА, и, ж.
Зменш. до секу́нда; у формі знах. в. уживається як прохання трохи зачекати.
Ви зачекайте секундочку, маестро, я тільки позав'язую ці пакуночки (В. Гжицький);
Дорош приклав руку до картуза, зробив поворот і пішов до дверей. – Секундочку. Ви лейтенант Дорош? – Так точно! (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)