селеніди
СЕЛЕНІ́ДИ, ів, мн. (одн. селені́д, у, ч.).
Хімічні сполуки – похідні селену.
Взаємодія селенідів з воднем показала, що при температурі 300° С водень реагує з ними, утворюючи полуторні селеніди (з наук. літ.);
Селенід кадмію;
Селенід алюмінію.
Словник української мови (СУМ-20)