селеніди
СЕЛЕНІ́ДИ, ів, мн. (одн. селені́д, у, ч.). Хімічні сполуки — похідні селену.
Взаємодія селенідів з воднем показала, що при температурі 300° С водень реагує з ними, утворюючи полуторні селеніди (Вісник АН, 3, 1971, 83);
Селенід кадмію; Селенід алюмінію.
Словник української мови (СУМ-11)