селити

СЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, недок., кого.

Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти;

// Давати житло, розташовувати на постій і т. ін.

Бог стрибав і реготав, наче молодий: – Ага, повертаються! А я наказував, коли в раю селив: не їжте плодів з дерева пізнання (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. селити — (оселятися на проживання) оселяти, поселяти, приміщати, розміщувати.  Словник синонімів Полюги
2. селити — сели́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. селити — Оселяти|ся|, поселяти|ся|; (- птахів) гніздитися, гніздуватися.  Словник синонімів Караванського
4. селити — селю, селиш, недок., перех. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти. || Давати житло, розташовувати на постій тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. селити — СЕЛИ́ТИ (десь на постійне або тимчасове проживання; давати притулок), ОСЕЛЯ́ТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ, ПРИМІЩА́ТИ, ПРИМІ́ЩУВАТИ, ПРИТУЛЯ́ТИ розм., ПРИХИЛЯ́ТИ розм.; ПІДСЕЛЯ́ТИ (до когось); ПОМІЩА́ТИ, РОЗМІЩА́ТИ, РОЗМІ́ЩУВАТИ (надавати приміщення для проживання).  Словник синонімів української мови
6. селити — СЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, недок., перех. Влаштовувати жити на незаселених місцях; оселяти, поселяти; // Давати житло, розташовувати на постій і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
7. селити — Селити, -лю, -лиш гл. Селить, поселять.  Словник української мови Грінченка