семіотичний

СЕМІОТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до семіотики.

Розглянуто основний парадокс епістемологічної картини світу в умовах культури постмодернізму: феноменологічна методологія дослідження форми свідомості трансформується у семіотичну, коли в межах цієї форми виявляються культурні структури (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. семіотичний — семіоти́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. семіотичний — -а, -е. Стос. до семіотики.  Великий тлумачний словник сучасної мови