Словник української мови у 20 томах

сенешаль

СЕНЕША́ЛЬ, я, ч., іст.

1. У Франкській державі – головний управитель королівського палацу.

2. У Франції Х–ХVIII ст. – урядовець, що очолював адміністративно-судовий округ.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сенешаль — сенеша́ль іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
  2. сенешаль — див. сенешал.  Великий тлумачний словник сучасної мови