сепарація
СЕПАРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. техн. Відокремлення однієї речовини від іншої, виділення однієї речовини із складу іншої.
В процесі обпалювання і магнітної сепарації [руди] вилучається щонайменше 50–60 процентів арсену, який є шкідливою домішкою в руді (з газ.);
– Хочемо механізувати переробку й подачу кормів, електрифікувати сепарацію, організувати електродоїння (С. Добровольський).
2. політ. Відособлення, відокремлення від певної держави частини території, заселеної національною меншістю.
Політична сепарація.
Словник української мови (СУМ-20)