Словник української мови у 20 томах

сепарувати

СЕПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що.

Відокремлювати одну речовину від іншої, виділяти одну речовину із складу іншої.

Дріжджі відокремлюють від рідини (сепарують) і потім висушують на спеціальних розпилювальних сушилках (з наук.-попул. літ.);

Сепарувати молоко.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сепарувати — сепарува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сепарувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Відокремлювати одну речовину від іншої, виділяти одну речовину зі складу іншої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сепарувати — СЕПАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Відокремлювати одну речовину від іншої, виділяти одну речовину із складу іншої. Дріжджі відокремлюють від рідини (сепарують) і потім висушують на спеціальних розпилювальних сушилках (Знання.., 11, 1967, 19); Сепарувати молоко.  Словник української мови в 11 томах