сербинчук

СЕРБИНЧУ́К, а, ч.

Молода людина (юнак, дитина) сербської національності.

Зразу ще, як ми там були на кватирі [квартирі], то ходив один молоденький сербинчук, Янко звавсь; хороший парубок дуже (Ю. Федькович).

Значення в інших словниках

1. сербинчук — -а, ч., зах. Молодий серб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сербинчук — Сербинчук, -ка м. Молодой сербъ. Федьк. (Желех.).  Словник української мови Грінченка