серед
СЕ́РЕД, заст. СЕРЕДИ́, СЕРЕДУ́, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. се́ред виражають:
Просторові відношення
1. Уживається при позначенні простору, місця, предмета, в центрі чи недалеко від центру якого розташоване що-небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; посеред.
Стояв високий Дуб серед долини І гордовито всюди поглядав (Л. Глібов);
Павлусь глянув, бачить, – якась кімната з голими стінами, брудними, серед хати довгий стіл, нічим не накритий (Леся Українка);
– Уляно, винеси ціпок і смушеву шапку. Уляна, плачучи, пішла в сіни. За хвилю звідти вилетіли ціпок, шапка і сірячина. Впали серед двору (Григорій Тютюнник);
Парубки зупинилися серед вулиці, оглядаючи кам'яницю Плачинди (М. Стельмах);
// Уживається взагалі при означенні простору, місця, де відбувається дія, перебуває хто-, що-небудь.
2. Уживається при позначенні місця, простору, в середину якого, куди спрямована дія; посеред.
– Отой стільчик візьми, Христино, – порядкує панич, – та постав серед хати (Панас Мирний).
Об'єктно-обставинні відношення
3. Уживається при позначенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія; між, поміж.
Зостався Мирон сам собі, як палець. Як дуб серед осичок в лісі, так він серед піщанської громади (Панас Мирний);
У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюється на синім небі чітко Мисливська хатка, притулок орлів (М. Рильський);
Човен поплив серед квітів, поминаючи села, хутори (О. Довженко);
Серед людей йому було легше переносити горе, яке спіткало його (Григорій Тютюнник);
// Уживається при позначенні осіб, предметів, у складі, у числі яких знаходиться хто-, що-небудь; поміж.
В один прекрасний день опришки прокидалися, а Юрчика серед них не було: він щезав (Г. Хоткевич);
За річкою ж, за Дунаєм, – бачиш! – сонце!.. вітер стих... Йдуть по цей бік трактористи, ще й наш татко серед них (П. Тичина);
Серед знайомих постатей він відшукав і свою повнотілу Горпину (М. Стельмах);
Серед дипломів увагу привертають кілька незвичних, одержаних Сашком із країн народної демократії (О. Гончар);
// Уживається при позначенні певного кола людей, середовища, в якому відбувається якась дія або хтось перебуває.
Місяць, другий вже ведеться Нескінченна та облога, Серед війська почалися Нарікання та тривога (Леся Українка);
Гнат знався на всіляких машинах, і в горах серед механіків та машиністів про нього йшла добра слава (С. Чорнобривець);
Все захоплене збіжжя Килигей наказав взяти на облік, і незабаром сам з командирами заходився розподіляти серед населення (О. Гончар).
4. Уживається при позначенні певних фактів, подій, явищ, які супроводжують кого-, що-небудь; в умовах чого; в обстановці чого; під час чого.
Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні! (Леся Українка);
Стомлений працею тяжкою, Знов повернувся [друг] до тюрми; Та не знайшов і там покою Середи скреготу та тьми! (П. Грабовський);
На подвір'ї стояв прикажчик і серед криків та зойку приймав матеріал (М. Коцюбинський);
Тут.., під чужими зорями, серед вітру, що роздимає он попіл на згарищі – аж іскри жевріють! – тут він, рибалка з-над Бугу, мабуть, закінчить свій шлях (О. Гончар);
– А чому ж ви за дня не приїхали, А тепер, уночі серед віхоли?! (Д. Павличко).
Часові відношення
5. Уживається при позначенні проміжку між початком і кінцем певного часу, періоду, в який відбувається якась дія або наявний якийсь стан.
Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – Напитися водички (Л. Глібов);
Вечір був ясний та тихий та теплий, сказано: серед літа (Ю. Федькович);
Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут [у шинку] п'яне море темної простоти... (Панас Мирний);
Серед ночі, майже роздягнутих, під охороною прогнали [солдатів саперного батальйону] з казарми на станцію (А. Головко);
// У сполуч. із сл. день, ніч, літо, зима та ін. часто означає також “удень”, “уночі”, “влітку”, “взимку” та ін.
Од злиднів не втечеш ні вдень, ні серед ночі: У заздрості, мовляв Пархім, попівські очі (П. Гулак-Артемовський);
– Вона мене била малого, вона мене серед зими на шлях викидала (Панас Мирний).
6. Уживається при позначенні дії, заняття і т. ін., під час яких відбувається якась інша дія або які перериваються іншою дією, заняттям і т. ін.
І якраз серед бенкету В замку нашого Бертольда Залунала гучна сурма Королівського герольда (Леся Українка);
Часом серед гри він кидав карти на стіл так, що вони бачили, яка у нього масть, і ховав руки під стіл (М. Коцюбинський);
Іноді серед роботи, заложивши руки, він задумається, загадається (Панас Мирний);
Пам'ятай, мій брате, серед бою, Із чола кривавий стерши піт: Всі, хто чесний на землі, – з тобою..! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)